Президенти США: як влаштована посада і чому вона цікавить увесь світ
Президенти США — це не лише прізвища з підручників і новин. За посадою стоїть чіткий конституційний механізм, якому вже понад 235 років, і саме він задає правила гри для всієї американської політики. У цій статті зібрано повний список 47 президентів від Джорджа Вашингтона до Дональда Трампа, пояснено вимоги до кандидатів, описано двоступеневу систему виборів через колегію виборщиків, інавгурацію, права та обмеження президента, а також підкреслено моменти, які зазвичай плутають — від кількості термінів до того, що саме робить віцепрезидент у разі смерті глави держави.
Для українського читача тема актуальна з кількох причин. По-перше, США залишаються ключовим союзником України у сфері безпеки та економіки, і від того, хто сидить в Овальному кабінеті, залежить конкретна військова допомога, санкційна політика і дипломатичні формати. По-друге, американська виборча система — одна з найбільш обговорюваних у світі: вона дає переможцю вирішальну перевагу навіть тоді, коли він програв за загальним числом голосів. По-третє, в українському інформаційному полі часто з’являються неточності — про кількість термінів Трампа, вік Байдена на момент інавгурації або про те, чи можна балотуватися, народившись за кордоном. Нижче — перевірені факти, без домислів.
За основу взято дані відкритої енциклопедичної статті про посаду, а також офіційні описи Конституції США щодо вимог, термінів і порядку заміщення. Де це можливо, ми додаємо посилання на перевірені джерела, щоб ви могли перевірити конкретні цифри та дати самостійно.
Повний список президентів США: від 1-го до 47-го
Нижче — таблиця всіх президентів США у хронологічному порядку. Номери в списку є офіційними, навіть якщо людина обіймала посаду лише частково терміну. Наприклад, Джон Адамс рахується 2-м президентом, а Джон Тайлер, який замінив померлого Вільяма Гаррісона, став 10-м. Гровер Клівленд і Дональд Трамп — єдині, хто обіймав пост два терміни з перервою між ними, тому в офіційній нумерації їх рахують двічі.
| № | Ім’я | Роки на посаді |
|---|---|---|
| 1 | Джордж Вашингтон | 1789–1797 |
| 2 | Джон Адамс | 1797–1801 |
| 3 | Томас Джефферсон | 1801–1809 |
| 4 | Джеймс Медісон | 1809–1817 |
| 5 | Джеймс Монро | 1817–1825 |
| 6 | Джон Квінсі Адамс | 1825–1829 |
| 7 | Ендрю Джексон | 1829–1837 |
| 8 | Мартін Ван Бюрен | 1837–1841 |
| 9 | Вільям Генрі Гаррісон | 1841 (помер на посаді) |
| 10 | Джон Тайлер | 1841–1845 |
| 11 | Джеймс Нокс Полк | 1845–1849 |
| 12 | Закарі Тейлор | 1849–1850 (помер на посаді) |
| 13 | Міллард Філлмор | 1850–1853 |
| 14 | Франклін Пірс | 1853–1857 |
| 15 | Джеймс Б’юкенен | 1857–1861 |
| 16 | Авраам Лінкольн | 1861–1865 (убитий) |
| 17 | Ендрю Джонсон | 1865–1869 |
| 18 | Улісс Грант | 1869–1877 |
| 19 | Резерфорд Гейз | 1877–1881 |
| 20 | Джеймс Гарфілд | 1881 (убитий) |
| 21 | Честер Артур | 1881–1885 |
| 22/24 | Гровер Клівленд | 1885–1889 і 1893–1897 |
| 23 | Бенджамін Гаррісон | 1889–1893 |
| 25 | Вільям Мак-Кінлі | 1897–1901 (убитий) |
| 26 | Теодор Рузвельт | 1901–1909 |
| 27 | Вільям Говард Тафт | 1909–1913 |
| 28 | Вудро Вільсон | 1913–1921 |
| 29 | Воррен Гардінг | 1921–1923 (помер на посаді) |
| 30 | Калвін Кулідж | 1923–1929 |
| 31 | Герберт Гувер | 1929–1933 |
| 32 | Франклін Делано Рузвельт | 1933–1945 (помер на посаді) |
| 33 | Гаррі Трумен | 1945–1953 |
| 34 | Дуайт Ейзенхауер | 1953–1961 |
| 35 | Джон Кеннеді | 1961–1963 (убитий) |
| 36 | Ліндон Джонсон | 1963–1969 |
| 37 | Річард Ніксон | 1969–1974 (подав у відставку) |
| 38 | Джеральд Форд | 1974–1977 |
| 39 | Джеймс Картер | 1977–1981 |
| 40 | Рональд Рейган | 1981–1989 |
| 41 | Джордж Герберт Вокер Буш | 1989–1993 |
| 42 | Білл Клінтон | 1993–2001 |
| 43 | Джордж Вокер Буш | 2001–2009 |
| 44 | Барак Обама | 2009–2017 |
| 45/47 | Дональд Трамп | 2017–2021 і з 2025 |
| 46 | Джо Байден | 2021–2025 |
Якщо дивитися на нумерацію формально, зараз у США 47-й президент. Трамп став 45-м у 2017 році і 47-м у 2025 році, бо Клівленд раніше скористався правом на непослідовні терміни. Це часто плутають у медіа, але офіційна нумерація рахує людину щоразу окремо, а не посаду.
Зверніть увагу, що зі 47 президентів чотири були вбиті (Лінкольн, Гарфілд, Мак-Кінлі, Кеннеді), четверо померли на посаді від природних причин (Гаррісон, Тейлор, Гардінг, Рузвельт), і лише один — Річард Ніксон — подав у відставку. Решта залишили пост після закінчення терміну або програли на наступних виборах. Жоден президент США не був усунений через імпічмент, хоча спроби робилися п’ять разів.
Як обирають президента США: колегія виборщиків у деталях
Американська виборча система — двоступенева. Формально громадяни голосують не за кандидата, а за список виборщиків, які потім обирають президента. Загальна кількість виборщиків становить 538 — це сума 100 сенаторів, 435 членів Палати представників і 3 представників округу Колумбія. Для перемоги потрібно набрати абсолютну більшість — щонайменше 270 голосів.
Кожен штат отримує стільки виборщиків, скільки в нього голосів у Конгресі. У більшості штатів діє правило «переможець забирає все»: кандидат, який набрав хоча б на один голос більше у штаті, отримує всіх виборщиків цього штату. Саме тому в США можливі ситуації, коли кандидат програє за загальнонаціональним рейтингом, але перемагає в колегії — класичні приклади 2000 року (Джордж Буш-молодший проти Гора) і 2016 року (Трамп проти Клінтон).
Загальнонаціональне голосування відбувається у перший вівторок після першого понеділка листопада у високосний рік. У 2024 році це було 5 листопада. Самі виборщики голосують на початку грудня у столицях штатів, і цей етап усталено є формальністю, хоча в історії траплялися випадки, коли окремі виборники порушували обіцянку і голосували за іншого кандидата. У частині штатів існують закони, що зобов’язують виборників дотримуватися волі штату, але федеральних санкцій за «зраду» виборщиків немає.
Якщо жоден кандидат не набирає 270 голосів виборщиків, президента обирає Палата представників із числа трьох лідерів голосування, а віцепрезидента — Сенат. Кожна делегація штату в Палаті представників має один голос, тобто для перемоги потрібно 26 із 50. Цей сценарій траплявся в американській історії двічі — у 1800 році (вибори між Джефферсоном і Берром) та 1824 році (вибори, на яких переміг Джон Квінсі Адамс, хоча за голосами виборщиків лідирував Джексон).
Вимоги до кандидата: вік, громадянство, терміни
Конституція США висуває три формальні вимоги до кандидата в президенти: громадянство США за народженням (або статус громадянина на момент ухвалення Конституції), вік від 35 років і проживання в країні не менше 14 років. Остання вимога стосується саме років проживання, а не безперервного перебування.
Обмеження щодо кількості термінів з’явилося не одразу. Джордж Вашингтон добровільно відмовився від третього терміну, і цей неписаний звичай тримався майже 150 років. Лише у 1940 році Франклін Делано Рузвельт вирішив балотуватися на третій термін поспіль, а в 1944 році — і на четвертий, посилаючись на Другу світову війну. Після його смерті у 1945 році Конгрес ухвалив 22-у поправку, яка обмежила кількість термінів двома. Поправка набула чинності у 1951 році і не мала зворотної сили, тож чинного на той момент президента Гаррі Трумена вона не зачіпала — він сам вирішив не балотуватися у 1952 році.
Є ще один нюанс, який часто випускають із уваги. Якщо людина зайняла президентське крісло через смерть або відставку попередника і пробула на посаді два роки чи більше, вона може бути обрана лише один раз. Це правило, наприклад, формально обмежувало б Джеральда Форда, якби він вирішив балотуватися після того, як пробув на посаді понад два роки. Втім, Форд програв Джиммі Картеру на виборах 1976 року і більше не балотувався.
Найстаршим президентом на момент обрання був Джо Байден, якого обрали у 78 років. Наймолодшим — Теодор Рузвельт, який став президентом у 42 роки і 10 місяців, хоча технічно він спочатку вступив на посаду як наступник Мак-Кінлі після вбивства. Наймолодшим серед обраних на прямих виборах вважається Джон Кеннеді (43 роки).
Інавгурація, присяга і резиденція
Інавгурація президента США відбувається опівдні 20 січня наступного року після виборів. До 1933 року церемонія проходила 4 березня — ця дата діяла за першою Конституцією, але Двадцята поправка перенесла її, щоб скоротити «період безвладдя» між обранням і фактичним вступом на посаду. Інавгурація — це публічна церемонія за участю Конгресу, Верховного суду та іноземних гостей, яка традиційно супроводжується парадом і балами.
Текст присяги зафіксований у Конституції дослівно: «Я, (ім’я та прізвище), урочисто клянусь (або обіцяю), що буду сумлінно виконувати посадові обов’язки Президента Сполучених Штатів і в повну міру своїх сил підтримуватиму, охоронятиму і захищатиму Конституцію Сполучених Штатів». Наприкінці урочисто додають «So help me God» — «Хай допоможе мені Бог», хоча ці слова конституційно не є обов’язковими.
Резиденцією президента з часів другого глави держави Джона Адамса є Білий дім у Вашингтоні, округ Колумбія. Робочий кабінет в Овальному кабінеті облаштував Вільям Говард Тафт на початку XX століття. Заміська резиденція — Кемп-Девід, гірський комплекс у штаті Меріленд, який використовується для відпочинку і прийому іноземних лідерів у неформальній обстановці. Президент також має літак (борт номер один), вертоліт і кортеж, але все це — службовий транспорт, а не особиста власність.
Повноваження і обмеження: що президент може і чого не може
За Конституцією, президент США — голова виконавчої влади, головнокомандувач збройних сил і фактичний керівник федерального уряду. Повноваження чітко розписані в другій статті Конституції, і ось ключові з них:
- Право вето на законопроєкти, ухвалені Конгресом (вето долається двома третинами голосів обох палат).
- Призначення послів, суддів Верховного суду і вищих посадових осіб за поданням і згодою Сенату.
- Укладання міжнародних договорів, які набувають чинності після схвалення двома третинами Сенату.
- Право помилування за федеральні злочини (крім імпічменту).
- Подання Конгресу щорічного послання про стан країни — так званий State of the Union.
- Скликання обох палат Конгресу в надзвичайних випадках.
Водночас президент США не є одноосібним керівником країни в повному розумінні цього слова. Без Сенату він не може призначити жодного федерального судді, посла чи вищого чиновника. Без Конгресу він не може ухвалити жоден закон і не має права витрачати бюджетні кошти без асигнувань. Уряд підзвітний законодавцям, і саме тому періоди розділеного правління (коли президент — від однієї партії, а Конгрес — від іншої) часто стають часом затятих політичних блоків.
Під час воєн або криз президент може діяти швидше за рахунок виконавчих указів, але їх легко оскаржити в судах. Найгучніші приклади — укази Трампа про міграцію, які блокувалися федеральними судами, або укази Байдена про кліматичну політику, заблоковані Верховним судом у 2022 році. Докладніше про те, як влаштована американська система стримувань і противаг, можна прочитати у статті Президент США у Вікіпедії, що дає корисний контекст для цього твердження.
Імпічмент: 5 спроб, жодного усунення
Імпічмент у США — це багатоступеневий процес: спочатку Палата представників висуває обвинувачення простою більшістю голосів, потім Сенат проводить «суд» під головуванням голови Верховного суду. Для усунення президента з посади потрібно дві третини сенаторів. Якщо президент не усунений, він повертається на посаду, як це сталося з Біллом Клінтоном у 1999 році.
Спроби імпічменту в американській історії:
- Ендрю Джонсон, 1868 рік — не набрав голосів для усунення (один голос бракувало).
- Річард Ніксон, 1974 рік — процес не дійшов голосування, бо Ніксон подав у відставку до початку слухань.
- Білл Клінтон, 1998 рік — виправданий Сенатом.
- Дональд Трамп, 2020 рік — виправданий Сенатом.
- Дональд Трамп, 2021 рік — повторне голосування після подій 6 січня, знову виправданий.
Жоден президент США не був усунений з посади через імпічмент. Це часто плутають з відставкою Ніксона, але формально Вотергейтський скандал завершився саме добровільним зреченням, а не голосуванням Сенату.
Хронологія ключових реформ президентської посади
Інститут президентства США не стоїть на місці — за понад 230 років його суттєво змінили 26 поправок до Конституції. Нижче — таблиця, яка допоможе зорієнтуватися в ключових змінах.
| Поправка | Рік | Суть зміни |
|---|---|---|
| 12-та | 1804 | Розділила голосування виборщиків за президента і віцепрезидента |
| 20-та | 1933 | Перенесла інавгурацію з 4 березня на 20 січня |
| 22-га | 1951 | Обмежила кількість президентських термінів двома |
| 25-та | 1967 | Уточнила порядок заміщення президента у разі недієздатності |
Саме 25-та поправка зняла правову двозначність XIX століття, коли після смерті Вільяма Гаррісона його наступник Джон Тайлер заявив, що є повноправним президентом, а не виконувачем обов’язків. Після 1967 року це питання закрите: віцепрезидент у разі смерті, відставки чи усунення президента автоматично стає новим президентом, а Конгрес за поданням чинного глави держави затверджує нового віцепрезидента.
Президенти і внутрішня політика: чотири кейси з історії
Щоб краще зрозуміти, як формальні повноваження перетворюються на реальну політику, корисно згадати чотири показові кейси. Вони наочно показують, що одна й та сама Конституція дає зовсім різний результат залежно від політичного контексту і особистості президента.
Ендрю Джонсон (1865–1869). Перший президент, проти якого розпочали процедуру імпічменту. Конфлікт із Конгресом закінчився одним голосом браку до двома третинами Сенату. Джонсон втратив можливість проводити власну лінію, але зберіг посаду.
Франклін Рузвельт (1933–1945). Єдиний президент, який пробув на посаді понад два терміни. За час Великої депресії та Другої світової війни розширив роль федерального уряду так, як не робив жоден з його попередників, — від Нового курсу до підтримки союзників по антигітлерівській коаліції.
Річард Ніксон (1969–1974). Єдиний президент, який подав у відставку. Вотергейтський скандал і загроза усунення через імпічмент змусили його піти у відставку 8 серпня 1974 року, до того як Сенат проголосував.
Дональд Трамп (2017–2021 і з 2025). Перший президент після Клівленда, хто обійняв посаду два терміни з перервою, і перший, проти кого двічі ініціювали імпічмент. У 2025 році він став 47-м президентом, хоча формально посідав 45-ту позицію у попередньому терміні.
Міфи і неточності про президентів США
Навколо теми президентів США накопичилося чимало поширених помилок. Нижче — короткий розбір найчастіших, щоб ви могли відрізняти факти від інтерпретацій.
- «Президент може керувати країною одноосібно». Насправді президент залежить від Конгресу в усьому, що стосується законів і бюджету, і від судів — у питаннях конституційності указів.
- «Якщо кандидат набрав більше голосів, він автоматично стає президентом». Ні, вирішальною є колегія виборщиків, а не загальна кількість голосів. Це не рідкість: у 2000 і 2016 роках переможець за виборщиками програв за загальною кількістю голосів.
- «Трамп порушив Конституцію, бо став президентом вдруге». Два терміни з перервою прямо дозволені 22-ю поправкою, а Клівленд зробив це ще у XIX столітті.
- «Інавгурація відбувається 4 березня». Це було скасовано 20-ю поправкою у 1933 році. Зараз — 20 січня.
Кожен із цих міфів легко перевірити за першоджерелами, але в інформаційному просторі вони продовжують тиражуватися, особливо у соціальних мережах під час виборчих кампаній.
Як США співвідносять свою систему з українською
Українська президентська модель суттєво відрізняється від американської, хоча обидві країни належать до республік з розподілом влади. Головні відмінності стосуються способу обрання, терміну і контролю за виконавчою владою. В Україні президент обирається прямим голосуванням на п’ять років, тоді як у США — через колегію виборщиків на чотири роки. Український президент не має такого широкого права вето: він може лише ветувати закони з подальшим подоланням парламентською більшістю, але порядок подолання простіший. У США для подолання президентського вето потрібно дві третини обох палат, і це відбувається рідко.
Також варто звернути увагу на роль віцепрезидента. В Україні посада віцепрезидента відсутня, а у разі дострокового припинення повноважень президента його обов’язки тимчасово виконує голова Верховної Ради. У США віцепрезидент — це повноцінний другий номер у державі, який автоматично стає президентом у разі смерті, відставки чи усунення.
Для України особливо актуальним є американський досвід імпічменту. Хоча в Україні процедура існує, вона ніколи не завершувалася усуненням президента (спроби щодо Кучми і Порошенка не дійшли до голосування в Раді). Водночас американські спроби усунення п’ять разів закінчувалися або відставкою (Ніксон), або збереженням посади. Це показує, що імпічмент рідко буває реальним інструментом — частіше це політичний тиск.
Що варто знати про чинного президента США
На момент підготовки матеріалу чинним президентом США є Дональд Трамп, який вступив на посаду 20 січня 2025 року як 47-й президент. Він же був 45-м президентом у 2017–2021 роках. Це робить його другим в американській історії президентом після Гровера Клівленда, хто обіймав посаду два терміни з перервою між ними.
Для українського читача важливо пам’ятати, що політика США щодо України безпосередньо залежить від пріоритетів Білого дому. У 2025 році продовжується обговорення форматів безпекової підтримки, санкційної політики і можливих переговорних треків. Деталі змінюються швидко, тому перевіряйте актуальні повідомлення в авторитетних ЗМІ, зокрема в українських і американських аналітичних центрах. Для ширшого контексту міжнародних подій корисно стежити за новинами на матеріалах про позицію України щодо G20 та формування європейської позиції стосовно окупованих територій — обидва матеріали дають зріз дипломатичного контексту, який доповнює картину.
Часті запитання (FAQ)
Скільки всього було президентів США?
Станом на 2025 рік — 47 президентів. Офіційна нумерація рахує Гровера Клівленда і Дональда Трампа двічі, бо кожен із них обіймав посаду два терміни з перервою між ними.
Хто зараз президент США?
Чинним президентом є Дональд Трамп, який вступив на посаду 20 січня 2025 року як 47-й президент країни. До нього, з 2021 по 2025 рік, президентом був Джо Байден.
Які вимоги ставить Конституція до кандидата в президенти?
Кандидат повинен бути громадянином США за народженням, мати щонайменше 35 років і прожити в країні не менше 14 років. Додаткових обмежень за освітою, мовою чи релігією Конституція не містить.
Скільки термінів може бути президентом одна людина?
Згідно з 22-ю поправкою — не більше двох. Якщо ж людина зайняла пост у середині терміну і пробула на ньому два роки чи більше, вона може бути обрана лише один раз. Виняток — Франклін Рузвельт, який пробув чотири терміни до ухвалення поправки у 1951 році.
Як обирають президента — прямим голосуванням чи через колегію виборщиків?
Громадяни голосують за виборщиків, а ті вже обирають президента. Для перемоги потрібно щонайменше 270 голосів з 538. У більшості штатів діє правило «переможець забирає все», тому кандидат із меншою загальнонаціональною підтримкою може перемогти в колегії.
Що відбувається, якщо президент помирає на посаді?
Віцепрезидент автоматично стає повноправним президентом, а не виконувачем обов’язків. Це правило закріплено 25-ю поправкою і діє з 1967 року. Після смерті, відставки чи усунення віцепрезидента Конгрес за поданням нового президента затверджує нового віцепрезидента.
Чи може президент балотуватися третій раз?
Ні. 22-га поправка прямо забороняє це. Виняток діяв лише для Гаррі Трумена, але він сам вирішив не балотуватися у 1952 році. Усі президенти після нього дотримуються цього правила.
Хто був наймолодшим і найстаршим президентом?
Наймолодшим президентом на момент вступу на посаду вважається Теодор Рузвельт (42 роки і 10 місяців), хоча технічно він спочатку став наступником. Найстаршим на момент обрання — Джо Байден (78 років). Наймолодшим серед обраних на прямих виборах — Джон Кеннеді (43 роки).
Чи був хоча б один президент, усунений через імпічмент?
Ні. Спроби імпічменту робилися п’ять разів — щодо Ендрю Джонсона, Річарда Ніксона, Білла Клінтона і двічі щодо Дональда Трампа. Ніксон подав у відставку до голосування Сенату, решта були виправдані. Жоден президент не був усунений з посади.
Де мешкає і працює президент США?
Резиденція — Білий дім у Вашингтоні. Робочий кабінет — Овальний кабінет у західному крилі Білого дому. Заміська резиденція для відпочинку і неформальних зустрічей — Кемп-Девід у Меріленді.
Підсумок і практичні поради
Інститут президентства США влаштований просто на папері, але складний на практиці. Якщо ви стежите за американською політикою, зосередьтеся на кількох опорних точках: дата інавгурації (20 січня), кількість виборщиків (538), мінімальна більшість для перемоги (270), кількість дозволених термінів (два) і послідовність заміщення (віцепрезидент спікер Палати представників). Це базові цифри, які допомагають швидко оцінити будь-яку новину про Білий дім.
Перевіряйте джерела: для перевірки дат і процедур зручно користуватися енциклопедичними статтями, для поточних новин — перевіреними аналітичними центрами. Уникайте дописів у соцмережах, які подають «одну цифру» без контексту: наприклад, твердження, що Трамп став «47-м президентом», потребує уточнення, що формально він 45-й і 47-й одночасно. Такі нюанси допомагають відрізняти якісну аналітику від гасел.







Залишити відповідь