У ніч на 15 липня 2026 року радник міністра оборони України Сергій «Флеш» Бескрестнов опублікував у Facebook пояснення, чому сигнали повітряної тривоги іноді не встигають за прильотами балістичних ракет і чому трапляються хибні тривоги. Допис з’явився після нічного удару, під час якого сили протиповітряної оборони знешкодили п’ять російських балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, дві керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 108 безпілотників.
Перебіг пояснення
За словами Бескрестнова, вся інформація про запуски або підготовку до них над Україною надходить від партнерів. Основним джерелом є супутникове спостереження за точками запуску та система фіксації фактів пуску. Балістична ракета долітає до Києва за 2–4 хвилини, тому час на оповіщення вкрай обмежений. Будь-який збій системи може затримати отримання інформації та спричинити запізнення сигналу тривоги.
Підтверджений нічний результат
Бескрестнов навів як приклад випадки хибних тривог по «Орєшніку», коли розвідувальні супутники фіксують активність на пусковій установці, але сам запуск може не відбутися. Саме тому тривога може оголошуватися без подальшого прильоту: супутники фіксують дії, які передують пуску ракет. Минулої ночі, станом на публікацію Укрінформ 15 липня 2026 року, сили ППО знешкодили 5 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400, 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69 та 108 безпілотників.
- 5 балістичних ракет «Іскандер-М»/С-400
- 2 керовані авіаційні ракети Х-59/69
- 108 безпілотників
Залишити відповідь