Закон України про Службу безпеки України: структура і практика застосування
Закон 1992 року досі залишається головним нормативним каркасом для спецслужби. Він визначає, що таке СБУ, які в неї завдання, хто нею керує і за якими правилами вона працює в умовах воєнного стану. Нині, коли Україна живе в умовах повномасштабного вторгнення, до цього документа звертаються частіше, ніж у мирний час: журналісти, юристи, військові, волонтери і громадяни, які хочуть зрозуміти, хто і що має право робити під час обшуку, перевірки телефону чи затримання.
Тут немає сенсу переказувати статтю за статтею. Натомість розберемо, як закон працює в реальності, чому в ньому є суперечності, що змінила реформа 2022 року і до яких норм варто готуватися тим, хто стикається зі СБУ на практиці. Для базового розуміння підійде і стисла довідка про Службу безпеки України, а нижче розповімо, як читати сам закон і на що звертати увагу.
Історія ухвалення і логіка документа
Закон ухвалили 25 березня 1992 року, коли Україна щойно вийшла з-під контролю Москви. СБУ створювали на базі колишнього республіканського управління КДБ УРСР, але одразу з новим обличчям: замість функції «щита компартії» служба мала стати контррозвідкою нової держави. Тому в перших статтях закону одразу закладено принцип позапартійності, підпорядкування виключно законам і заборону займатися політичною діяльністю.
Цей каркас тримався понад 30 років. Серйозних змін зазнав у 2014 році, коли в умовах анексії Криму і війни на Донбасі в перелік завдань додали протидію інформаційним загрозам. А справжня реформа сталася у 2022 році: закон 2138-IX остаточно виключив зі СБУ функції досудового розслідування кримінальних справ (їх передали до ДБР), а також чітко прописав повноваження під час воєнного стану.
В оновленій редакції з’явився окремий розділ про контроль за службою. Це відповідь на критику з боку Ради Європи і Венеціанської комісії, які вказували на недостатній парламентський і судовий нагляд за СБУ.
Структура закону: що всередині
Документ складається з 8 розділів і 38 статей у чинній редакції. Для зручності розділи можна згрупувати так:
- Загальні положення: статус СБУ, принципи діяльності, підзвітність.
- Завдання і функції: контррозвідка, боротьба з тероризмом, охорона державної таємниці, контррозвідувальне забезпечення оборони.
- Права і повноваження: оперативно-розшукові, контррозвідувальні заходи, допуск до державної таємниці.
- Склад, керівництво і кадри: порядок призначення Голови СБУ, атестація, соціальні гарантії.
- Контроль і нагляд: парламентський, судовий, прокурорський, громадський.
- Відповідальність співробітників: дисциплінарна, адміністративна, кримінальна.
- Особливості діяльності в умовах воєнного стану: додаткові підстави для затримання, обмеження прав громадян.
- Прикінцеві положення: порядок фінансування, міжнародне співробітництво.
У повсякденному житті найчастіше «спрацьовують» статті 1, 2, 3, 8, 9, 24, 25 і 30. Саме на них посилаються адвокати під час оскарження дій співробітників, і саме їх зачитують під час обшуку чи вручення підозри.
Хто керує СБУ і як призначають керівника
Голова СБУ призначається Верховною Радою за поданням Президента. Кандидатуру вносить Президент, парламент голосує, а в разі відставки або неможливості виконувати обов’язки Президент тимчасово покладає функції на першого заступника. Це процедура, яка роками працювала як політичний компроміс: фракції домовляються, хто очолить службу, і одночасно торгуються за інші посади.
У таблиці нижче — основні кадрові позиції, передбачені законом, і вимоги до них:
| Посада | Хто призначає | Вимоги до кандидата |
|---|---|---|
| Голова СБУ | Верховна Рада за поданням Президента | Громадянин України, вища освіта, досвід у сфері нацбезпеки чи правоохоронних органах не менше 5 років, відсутність судимості |
| Перший заступник і заступники Голови | Голова СБУ за погодженням з Президентом | Вища освіта, допуск до державної таємниці, стаж роботи в СБУ або інших силових структурах |
| Начальник регіонального органу | Голова СБУ | Досвід оперативної роботи, атестація |
На практиці кадрові рішення в СБУ рідко бувають публічними. Голова служби готує подання, узгоджує з Офісом Президента, після чого Верховна Рада голосує пакетом. Це одна з причин, чому реформа 2022 року передбачає обов’язковий конкурсний відбір на ключові посади і публічне оприлюднення декларацій керівників.
Завдання і функції: чим реально займається СБУ
Закон визначає СБУ як спеціальний правоохоронний орган, який «забезпечує державну безпеку». Звучить абстрактно, тому в статті 2 одразу перераховані конкретні напрямки:
- Контррозвідка: виявлення і нейтралізація розвідувальної діяльності іноземних спецслужб.
- Боротьба з тероризмом і диверсіями на об’єктах критичної інфраструктури.
- Протидія організованій злочинності у сфері державної безпеки (з 2022 року звужено до конкретних категорій справ).
- Охорона державної таємниці та контроль за допуском до неї.
- Контррозвідувальне забезпечення оборони і стратегічних об’єктів.
- Протидія загрозам у кіберпросторі, зокрема атакам на держреєстри.
До 2022 року СБУ також розслідувала кримінальні провадження за статтями 109, 110, 111, 112, 114, 201, 305–321 КК України. Після реформи ці функції передані Державному бюро розслідувань. СБУ має зосередитися саме на контррозвідці і національній безпеці, а не на загальнокримінальних справах.
Повноваження під час воєнного стану
В умовах воєнного стану закон доповнюється окремими статтями, які розширюють права СБУ. Це стосується блокування рахунків, контролю за телеком-мережами, тимчасового обмеження виїзду за кордон, обов’язкової евакуації з небезпечних територій. У 2022 році Указом Президента введено воєнний стан, і відтоді положення закону працюють у «розширеному» режимі.
Конкретний приклад: під час обшуку в підозрюваного в колабораціонізмі співробітники СБУ можуть тимчасово вилучити техніку, навіть якщо немає ухвали слідчого судді. Підставою служить стаття 24 закону: «контррозвідувальні заходи» проводяться за рішенням суду або, у невідкладних випадках, з подальшим повідомленням прокурора протягом 24 годин. Це спрощує роботу спецслужби, але одночасно створює ризик зловживань, тому закон чітко прописує строк таких заходів і порядок оскарження.
Другий приклад — прослуховування телефонних розмов. За законом, контррозвідувальне прослуховування здійснюється на підставі ухвали суду, строк дії якої не може перевищувати 6 місяців. У воєнний час дозволяється прослуховування без ухвали, але з обов’язковим наступним судовим контролем.
Контроль і нагляд за СБУ
У теорії спецслужба підконтрольна трьом гілкам влади одночасно. На практиці це виглядає так:
| Орган контролю | Які повноваження має | Реальна ефективність |
|---|---|---|
| Верховна Рада (Комітет з питань нацбезпеки) | Заслуховування звітів, парламентські слухання, контроль бюджету | Помірна: слухання проводяться, але публічних звітів мало |
| Президент | Призначення і звільнення Голови СБУ, координація через РНБО | Висока: Президент має прямий вплив на кадрові рішення |
| Генеральний прокурор | Нагляд за дотриманням законів під час оперативно-розшукових заходів | Обмежена: прокуратура часто залежить від СБУ в оперативних питаннях |
| Суд | Санкціонування обшуків, прослуховування, затримання | Найвища: судова ухвала обов’язкова для більшості дій |
| Громадська рада при СБУ | Консультативні функції, моніторинг | Низька: реальних важелів впливу мало |
Експерти Ради Європи у 2021 році рекомендували посилити парламентський контроль і запровадити незалежного Інспектора СБУ. Ці рекомендації враховані у реформі 2022 року, але практична імплементація триває.
Типові сценарії, з якими стикаються громадяни
За даними юридичних приймальних, у 2023–2024 роках найчастіше трапляються такі ситуації за участю СБУ:
- Обшук у справі про колабораціонізм: співробітники вручають клопотання про обшук, вилучають техніку, допитують як свідка. Громадянин має право на адвоката з моменту фактичного затримання, а не лише після підозри.
- Перевірка телефону на блокпосту: у зоні бойових дій СБУ може попросити показати листування в месенджерах. Це дозволено лише за наявності оперативної підстави, а не «профілактично».
- Заборона виїзду за кордон: рішення приймає суд, термін дії обмеження — не більше 6 місяців. Оскаржити можна в апеляційному суді протягом 5 днів.
- Блокування рахунку за підозрою у фінансуванні тероризму: рішення приймає Голова СБУ або його заступник, термін — до 30 днів, далі продовження через суд.
Кожен із цих сценаріїв регулюється окремою статтею закону, і юристи радять знати свої права заздалегідь. Найпоширеніша помилка — підписувати документи без адвоката, навіть якщо здається, що «все добре».
Що змінила реформа 2026 року
Реформа, ухвалена Верховною Радою 15 липня 2022 року, торкнулася шести ключових блоків:
- Виключено функції досудового розслідування — їх передали ДБР.
- Звужено підслідність: СБУ розслідує лише справи про держзраду, шпигунство, тероризм, диверсії.
- Створено посаду Генерального інспектора СБУ.
- Підвищено прозорість декларацій керівного складу.
- Запроваджено обов’язкове психологічне тестування кандидатів.
- Посилено соціальні гарантії рядових співробітників, зокрема виплати в зоні бойових дій.
Реформа тривала до 2024 року, і не всі її положення імплементовані. Генеральний інспектор формально призначений, але його повноваження і штат визначаються окремою постановою Кабміну.
Типові запитання громадян
У юридичних приймальних і на гарячих лініях СБУ найчастіше ставлять такі запитання:
- Чи має право СБУ вилучати телефон без ухвали суду? Так, у невідкладних випадках, але з подальшим повідомленням суду протягом 24 годин.
- Як оскаржити дії співробітника СБУ? Через скаргу до прокуратури або позов до адміністративного суду протягом 6 місяців.
- Чи можуть викликати на допи телефоном? Так, але це рекомендація, а не обов’язок; офіційна повістка вручається під підпис.
- Чи має право СБУ затримати людину на 72 години без підозри? Так, у порядку статті 208 КПК, якщо є підстави вважати особу причетною до злочину проти основ нацбезпеки.
Для конкретної ситуації радять звертатися до адвоката, який спеціалізується на кримінальному праві і нацбезпеці.
Часті запитання (FAQ)
Що таке закон україни про службу безпеки україни і коли його ухвалили?
Це базовий нормативний акт, який регулює діяльність СБУ. Ухвалений 25 березня 1992 року, чинна редакція з урахуванням змін 2022 року. Визначає завдання, повноваження, кадровий склад і контроль за спецслужбою.
Хто призначає Голову СБУ?
Голову СБУ призначає Верховна Рада за поданням Президента. Кандидатура вноситься Президентом, парламент голосує. Звільнення відбувається за поданням Президента або за власною заявою.
Чим СБУ відрізняється від поліції і ДБР?
СБУ займається контррозвідкою, боротьбою з тероризмом і охороною держтаємниці. Поліція розслідує загальнокримінальні злочини. ДБР розслідує справи, підслідні колишній СБУ, проти суддів, правоохоронців і вищих посадових осіб.
Чи можна оскаржити обшук СБУ?
Так, через скаргу до прокурора або адміністративний позов до суду. Строк оскарження — 6 місяців з дня обшуку. Якщо обшук проведено без ухвали, суд може визнати дії незаконними і зобов’язати повернути вилучене.
Які повноваження СБУ під час воєнного стану?
Служба може проводити обшуки без ухвали в невідкладних випадках, тимчасово обмежувати виїзд за кордон, блокувати рахунки підозрюваних у фінансуванні тероризму, контролювати телекомунікаційні мережі в зоні бойових дій.
Що таке контррозвідувальні заходи і хто їх санкціонує?
Це оперативні дії, спрямовані на виявлення і нейтралізацію розвідувальної діяльності іноземних спецслужб. Санкціонує суд, термін дії — до 6 місяців з можливістю продовження. У воєнний стан дозволяється проведення без ухвали з наступним контролем.
Чи має СБУ право вести прослуховування?
Так, на підставі ухвали суду. Строк — до 6 місяців, далі можливе продовження. Під час воєнного стану допускається прослуховування без ухвали з обов’язковим повідомленням суду протягом 24 годин.
Хто контролює СБУ?
Контроль здійснюють Верховна Рада, Президент, Генеральний прокурор і суди. Після реформи 2022 року додано посаду Генерального інспектора СБУ і Громадську раду при службі.
Чи можна відмовитися давати пояснення СБУ?
Особа має право не свідчити проти себе і своїх близьких. Пояснення даються добровільно, але за відмову від дачі пояснень як свідок законних санкцій немає, окрім випадків, коли особа викликана як підозрювана.
Що робити, якщо до вас прийшли з обшуком СБУ?
Попросіть пред’явити ухвалу суду або рішення прокурора, вимагайте присутності адвоката, не підписуйте жодних документів без юриста, зафіксуйте на відео дії співробітників. Після обшуку протягом 24 годин подайте скаргу до прокуратури.
Що варто запам’ятати
Закон україни про службу безпеки україни — це робочий інструмент, який змінюється разом із країною. У 1992 році він фіксував відмову від радянського КДБ, у 2014-му додав контррозвідку в умовах гібридної війни, у 2022-му перекроїв структуру спецслужби під воєнний стан. Головне — знати, що саме ухвалено, як це працює на практиці і до кого звертатися, якщо права порушено.
Для щоденного життя це означає простий набір правил: мати контакт адвоката, знати свої права при обшуку, не підписувати нічого під тиском і розуміти, що СБУ діє в межах конкретних статей, а не «на власний розсуд». Якщо щось у поведінці співробітників здається сумнівним, це привід для скарги, а не для мовчазної згоди.







Залишити відповідь