Російські війська 9–11 вересня завдали серію ударів по автозаправних станціях у Києві та на прилеглих трасах. 9 вересня влучання в АЗС поблизу ТРЦ «Республіка Парк» спричинило масштабну пожежу, вогонь охопив заправку та автомобілі. Вранці 10 вересня в Голосіївському районі знову спалахнула заправка «Укрнафти» неподалік ТРЦ «Республіка», удари того ж дня зафіксовано в Оболонському та Дніпровському районах столиці. Мер Києва Віталій Кличко повідомив про повторне влучання в заправку на Оболоні, де рятувальник зазнав ушкоджень під час повторного удару.
11 вересня та наслідки для Києва
11 вересня Росія завдала удару по АЗС у Дніпровському районі Києва та двічі вдарила по заправках в Оболонському районі. За даними Віталія Кличка, 8 людей постраждали внаслідок ранкової атаки на столичні АЗС: 6 поранених перебувають у лікарнях, двоє мешканців міста загинули. Депутатка Київради Дінара Габібулаєва заявила, що на ресурсах КМДА поширювалися попередження про можливі подальші російські удари по АЗС.
Хроніка відновлення та оцінки ринку
На одеській трасі на АЗС ОККО за два дні збудували тимчасове мобільне укриття; укриття також з’явилися на UPG на Окружній дорозі та на AMIC у Ворзелі; у прифронтових регіонах мобільні укриття на АЗС встановлюють десятками. Директор консалтингової групи А-95 Сергій Куюн повідомив, що з початку «заправочного» терору атаковано понад 300 АЗС, близько 80% з них відновлюється; у Києві налічується 270 діючих ліцензій на роздрібну торгівлю нафтопродуктами, у Київській області — 529, сумарно майже 800 станцій. Експерт Геннадій Рябцев зазначив, що до повномасштабної війни в Україні було близько 6,5 тисячі АЗС, а в регіонах їх у 7–10 разів більше за необхідну кількість. За його словами, близько трьох чвертей пошкоджених від початку року станцій відновили роботу, тож колапсу на ринку пального не прогнозується. Водночас Рябцев вважає, що чинна регуляторна модель не повністю відповідає умовам війни і потребує диференціації для великих операторів, невеликих точок, мобільних паливних модулів та критично важливих підприємств, насамперед у прифронтових регіонах, де забезпечення пальним залишається найбільш проблемним.
Залишити відповідь